Огляд судової практики Касаційного кримінального суду за березень 2020р






В березневий огляд судової практики увійшли:


Розділ 1
Судові рішення колегії суддів, палати, об’єднаної палати Касаційного кримінального суду, які містять висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.


Наявність засобів охорони транспортного засобу, у тому числі й технічних, що обмежують вільний доступ сторонніх осіб до майна, яке знаходиться в салоні або багажному відділенні автомобіля, може свідчити про наявність ознак сховища, а у випадку пред’явлення обвинувачення за викрадення майна з автомобіля, що має кваліфікуючу ознаку «проникнення у сховище», мають встановлюватися об’єктивні обставини, які дозволяють ідентифікувати відповідний автомобіль як сховище. (Постанова ВС від 17.03.2020р. №653/3/18)

Розділ 2
Застосування норм кримінального права.


2.1. Звільнення від покарання та його відбування.


Якщо звільнення особи від покарання відбувається за правилами ч. 5 ст. 74 КК, то її згода чи згода інших учасників судового розгляду на таке звільнення необов’язкова. Початок обчислення строків звільнення від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК, ураховуючи тлумачення формулювання «з дня вчинення злочину» (ч. 1 ст. 49 КК), починається з дня вчинення злочину і має враховуватися в цей строк як перший день відповідного строку давності. (Постанова ВС від 11.03.2020р. №137/142/15-к)

2.2. Призначення покарання.


При призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК), необхідно враховувати наявність зв’язку між пом’якшуючими обставинами і метою та/або мотивами злочину, роллю, яку виконувала особа, визнана винуватою у вчиненні злочину, її поведінкою під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватця. Окрім того, необхідно встановити, що відповідні пом’якшуючі обставини істотно знизили тяжкість вчиненого злочину. (Постанова ВС від 30.03.2020р. №591/2221/19)


Додаткове покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю (керувати транспортним засобом) повинно призначатися особі з урахуванням даних, що характеризують особу обвинуваченого, а також обставин кримінального правопорушення. Обставини, які свідчать про те, що позбавлення особи спеціального права суттєво ускладнює пошуки нової роботи та вирішення побутових питань, мають бути підтверджені доказами, а отримана обвинуваченим освіта та спеціальність не пов’язані з необхідністю керувати транспортними засобами. (Постанова ВС від 31.03.2020р. №367/6235/18)

2.3. Звільнення від покарання та його відбування.


У разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст. 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати на підставі ст. 71 КК остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком. Утаких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим. (Постанова ВС від 12.03.2020р. №752/2269/18)

2.4. Застосування примусових заходів медичного характеру.


При вирішенні питання стосовно компетенції установи, яка проводить судово-психіатричну експертизу і є державною в розумінні ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», слід виходити не з організаційно-правової форми здійснення нею діяльності або форми її власності, а із сфери управління її діяльністю та організації державного контролю. Установа, яка проводила судово-психіатричну експертизу, може бути визнана компетентною в разі включення її до Переліку установ, в яких проводяться судовопсихіатричні експертизи та установ, в яких проводяться стаціонарні судово-психіатричні експертизи особам, які тримаються під вартою, затверджених наказом МОЗ від 29 червня 2017 року № 722. (Постанова ВС від 30.03.2020р. №462/3998/19)

2.5. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.


Відповідальність водія за ст. 286 КК виключається, якщо у нього не було технічної можливості уникнути наслідків злочину, а аварійна ситуація була викликана не його діями (бездіяльністю) (Постанова ВС від 24.03.2020р. №130/720/17)

Розділ 3
Застосування норм кримінального процесуального права.


3.1. Докази і доказування.


Використання стороною обвинувачення копій відеофонограм (фонограм), що зафіксовані на оптичних дисках, на які фіксувалися НСРД, а не їх оригіналів, тягне за собою визнання всіх похідних від них доказів недопустимими. (Постанова ВС від 11.03.2020р. №149/745/14)


Якщо зміст протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій з аудіо- та відеоконтролю щодо підозрюваних, які тимчасово утримуються в ІТТ, вказує на їх допит, а не втручання у приватне життя, то такі докази визнаються судом недопустимими, та такими, що отримані з порушенням права мовчання та свободи від самовикриття. (Постанова ВС від 05.03.2020р. №666/5448/15-к)


Посилання у вироку суду на відеозапис з камер спостереження торгової зали без його перегляду не є істотним порушенням кримінального процесуального закону, яке тягне за собою обов’язкове скасування оспорюваних рішень і призначення нового розгляду в суді першої інстанції. (Постанова ВС від 31.03.2020р. №753/20985/17)


Огляд судової практики Касаційного кримінального суду за березень 2020 року та короткий зміст рішень можна завантажити перейшовши за посиланням: Огляд ККС березень 2020 року.

Опублікувати коментар

0 Коментарі