Електронні докази: оригінал електронного доказу, спосіб подання оригіналу електронного доказу, посвідчення паперових копій електронних доказів



Електронні докази - нове поняття процесуального законодавства, що спричинило ряд дискусій на юридичних форумах та появу чималої кількості статей в мережі і друкованих виданнях на цю тематику.

У свою чергу Верховний Суд в огляді проблемних питань застосування положень ГПК України теж дав відповідь на деякі з питань, які цікавили юридичну спільноту, а саме:

  • що вважається оригіналом електронного доказу, визначеного ст. 96 ГПК України?
  • в який спосіб слід подавати господарському суду оригінал електронного доказу?
  • який порядок посвідчення паперових копій електронних доказів відповідно до ч.3 ст. 96 ГПК України?

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить данні про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо) веб-сайти (сторінки), текстові мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі данні можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Правовий аналіз положень ст. 96 ГПК України свідчить, що оригінал електронного доказу – це первинна інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить данні про обставини, що мають значення для справи, та яка є основою для відтворення і копіювання.

Чинним законодавством визначено поняття оригіналу електронного документа.

Оригіналом електронного документа згідно ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до цього Закону.

Електронні докази подаються в оригіналах або електронних копіях, засвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачений інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Чинним законодавством не визначено порядку засвідчення електронних доказів, зокрема поданих у паперових копіях, ураховуючи також те, що деякі з таких доказів (відео- , звукозаписи) не можуть бути відображені у паперовому вигляді.

Водночас відповідно до ч.2 ст. 97 ГПК України за клопотанням особи, яка надала суду оригінал електронного доказу на матеріальному носії, суд повертає такий матеріальний носій на якому міститься оригінал доказу, цій особі після дослідження вказаного електронного доказу, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання чинності судовим рішенням, а в матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія електронного доказу або витяг з нього.

Отже, системний аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що копії електронних доказів може засвідчувати безпосередньо суддя, але після дослідження оригіналу електронного доказу.

Дописати коментар

0 Коментарі