Судовий збір: розмір, пільги, розрахунок



У осіб, які бажають звернутися до суду, часто виникають запитання, пов’язані зі сплатою судового збору, його розміром та пільгами.

Відповіді на них є в Законі України «Про судовий збір», але знайомитись з його змістом, судячи з кількості цих запитань, охочих мало. 

Що ж таке судовий збір?

За законом, судовий збір це - збір, що справляється на всій території України за подання до суду:

  • заяв (позовних заяв, заяв про видачу судового наказу, заяв про вжиття запобіжних заходів, забезпечення позову та інших заяв передбачених процесуальним законодавством);
  • скарг (апеляційних, касаційних);
  • за видачу судом документів (повторну видачу копії судового рішення).

Хто є платниками судового збору?

Платниками судового збору, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення є:

  • громадяни 
  • іноземці 
  • особи без громадянства 
  • підприємства 
  • установи 
  • організації 
  • юридичні особи 
  • фізичні особи - підприємці. 

За що судовий збір не сплачується?

Судовий збір не потрібно сплачувати за подання:

  • заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
  • заяви про скасування судового наказу;
  • заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення; 
  • заяви про поворот виконання судового рішення; 
  • заяви про винесення додаткового судового рішення;
  • заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою;
  • заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням; 
  • заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
  • заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 
  • заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 
  • заяви про видачу обмежувального припису; 
  • позовних заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;
  • заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб; 
  • клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах;
  • заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Як рахувати судовий збір?


Для цього потрібно знати:

  1. Ставку судового збору. Розмір ставок зазначено в ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
  2. Розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява або скарга подається до суду. Цей розмір установлюється законом про державний бюджет на відповідний рік. У цьому році, згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», він становить - 1921 грн. 
  3. Найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір. Таким документом може бути: позовна заява, апеляційна чи касаційна скарга. 
  4. Платника судового збору. Ним може бути: юридична особа, фізична особа або фізична особа – підприємець. 
Так, за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу у 2019 році доведеться сплатити – 768 грн 40 коп.

Як рахувати:  0,4 - ставка судового збору * 1921 грн - розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 1 січня 2019 року. = 768 грн 40 коп.


Які є пільги щодо сплати судового збору?


Від сплати судового збору звільняються:

  • позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; 
  • позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи; 
  • позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів; 
  • позивачі - у справах щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»; 
  • особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; 
  • позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 
  • громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; 
  • особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; 
  • особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; 
  • позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 
  • виборці - у справах про уточнення списку виборців; 
  • військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків; 
  • учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав; 
  • позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» - стосовно оскарження рішень щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту; 
  • фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; 
  • органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою; 
  • позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 
  • засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов’язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору. 
  • заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно; 
  • позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно; 
  • позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». 
Також, згідно з правовою позицією Великої палати Верховного Суду, від сплати судового збору звільняються позивачі, які бажають захистити свої права як споживачі.


Чи можливо відстрочити або розстрочити сплату судового збору?


Законодавець таку можливість для позивачів передбачив. Відстрочити або розстрочити сплату судового збору можливо за клопотанням сторони із врахуванням її майнового стану та за наявності таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Крім того, за наявності вищезазначених підстав, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити позивача від його сплати.

Опублікувати коментар

0 Коментарі